Параметричний павільйон, який реагує на людей
Знайомство та опис завдання
Привіт! Мене звати Надя, і я навчаюся в магістратурі Технічного університету Відня. Цього семестру я записалася на курс параметричного павільйону — об'єкта, що має реагувати на людей. Тема одразу мене захопила: мені здалося, що це малодосліджений напрямок в архітектурі, який приховує чимало цікавого. Завдання звучало так: обрати ділянку, придумати концепт, що вирішував би певну проблему, і втілити його в проєкт.
Аналіз
Спершу ми аналізували ділянки: їхнє географічне розташування, траєкторію сонця, рівень шуму навколо і подібні параметри. Мені хотілося вже на цьому етапі знайти проблему, яку варто розв'язати, але нічого путнього не виходило. Панелі, що рухаються відповідно до сонця й захищають приміщення від перегріву, — рішення відоме й трохи банальне. Хотілося чогось особливого.
Розвиток ідеї
Спочатку мені спала на думку ідея, пов'язана із шумом, але далеко з нею я не просунулася, бракувало натхнення. Тоді я подумала: по суті, типових проблем не так уже й багато: перегрів, шум, дощ. А що, якщо поглянути ширше? Мені хотілося, щоб щось зникало й знову з'являлося — за принципом, як у вуличних туалетах в Китаї, де скло стає то прозорим, то непрозорим.
Згодом, гуляючи із сестрою, ми розговорилися про ідею для проєкту. Дійшовши до зупинки, ми дійшли висновку: було б круто зробити павільйон із витворами мистецтва, які «зникають», щойно їх намагаються сфотографувати. Утім, як саме це втілити, залишалося незрозумілим.
Вітражі
Вичурних конструкцій і складних вузлів не хотілося, тож я зупинилася на дерев'яному каркасі: він одразу припав мені до душі. Лишалося придумати самі витвори мистецтва, і тут мене осяяло. Якщо я хочу, щоб мистецтво «зникало», варто подумати, які об'єкти на це здатні. Зникнути безслідно, звісно, нічого не може, бо це не магія. А ось перестати сприймати цілісний образ — цілком реально! Я згадала, що вже існують твори, складені з дрібних фрагментів: якщо їх роз'єднати, загальна картина руйнується. Так я дійшла до ідеї вітражів.
Програмування та програми
Залишилося втілити задум технічно. Для цього я використала Revit, там я спроєктувала весь павільйон і окремі елементи вітражів. Потім експортувала модель у Blender і почала експериментувати з кодом, вийшло напрочуд вдало. Зрештою я пішла ще далі й створила гру, де можна ходити павільйоном і намагатися сфотографувати вітражі, поки вони «зібрані». Детальніше про це можна прочитати в окремому дописі.
Презентація
Як завжди, часу на проєкт було обмаль, розвивати його можна було б ще щонайменше рік, але настав час презентації. Ми мали підготувати три планшети формату А0 і макети, однак від макета я відмовилася: замість нього я створила віртуальний простір і принесла джойстик, щоб кожен міг у ньому «прогулятися». Роздрукувати три листка А0 формату коштувало мені 23 євро
Для оформлення планшетів я використала Photoshop і створила всі три полотна. Найбільше мені сподобалася ізометрія із сонечком! Я поставила її як смисловий акцент, оскільки саме вона мала найглибше текстурне опрацювання. Якщо ви хочете навчитися оформлювати проєкти так само якісно (або й краще), рекомендую курс з архітектурної подачі від школи Діє Зодчий, а також майстер-клас з ізометричних схем, він доступний для придбання обмежений час, тож не зволікайте.
Настав час презентувати і тут я усвідомила, що у мене плями на штанах. Схоже, це через те, що я вчасно не поміняла воду в праску, довелося стати якось за стіл, щоб скритися від викладачів.
Загалом моя презентація відрізнялася від інших: мені потрібно було показати віртуальний простір, тоді як решта студентів стояли біля своїх планшетів А0. Я почувалася білою вороною, але зі мною так буває часто, тож усе гаразд. Викладач був трохи здивований, коли я поставила його перед фактом, що для презентації мені потрібен екран.
Оцінка
На диво, результат прийшов дуже швидко, за два-три дні після захисту. Я отримала 2 бали, але не поспішайте з висновками! Поясню систему оцінювання: тут 5 — це «незадовільно», а 1 — «відмінно», тож моя оцінка означає просто «добре». Оцінок інших студентів я не знаю і, напевно, ніколи не дізнаюся, хто отримав одиницю. Це був один з найлегших проєктів за весь час магістратури і водночас один з останніх. Попереду на мене чекає диплом…
Не пропустіть інші статті в нашому блозі! Підписуйтеся на наш Instagram:
там багато цікавого про навчання на архітектора.
Коментарі